Сьогодні гарно. Сонечко сміється.
І повіває вітерець. Краса!
Подивишся і навіть не здається,
Що стали ясно-сині небеса,
Бо вчора там лиш хмари бовваніли
І холодно та сиро скрізь було.
А зараз волошково засиніли,
Й повіяло від сонечка тепло.
І це ще осінь. Хоч уже й відходить.
Вже й золота немає на гіллі.
Частенько дощик пісеньку заводить
І все у сірій і поцвілій млі.
А от сьогодні стало незвичайно,
Воскресло, щиро засміялось все.
І сонце заквітчалося осяйно,
І вітерець нам аромат несе
Від листячка, що з дерева злетіло,
І від зеленої та гарної трави.
Від квіточки, що десь іще замріла…
Спасибі вам за радість цю, вітри…
Спасибі, осене, за гарні видозміни,
За золото чарівне й за тепло.
І за дощі… Та все в тобі відмінно
І надзвичайно радісно було.