І щоб війни не знати вже нікому
Весна пробуджує найкращі почуття
І квітами всю землю прикрашає.
Відновлює жагу до гарного життя,
І сонячним промінням огортає.
Теплом чарівним обнімає всіх і все,
Дає нам сили білий світ любити.
А тут від вибухів війни тремтить усе,
Та люди прагнуть перемоги й жити!
Ми переможемо! Цей час до нас прийде!
Ми будемо і плакати, й радіти…
І Матір Божа із небес до нас зійде,
Щоб на землі чарівній людям жити.
І зустрічати весни щирі, гомінкі,
Й птахів, що повертаються додому…
Вдихати пахощі чудові і п’янкі,
І щоб війни не знати вже нікому.