Іде гроза

У небесах гримить десь помаленьку…
Пливе гроза! Це ж літечко прийшло!
Усе завмерло. Стало так тихенько…
В повітрі лиш волога і тепло…
Казкова мить… В словах не передати!
Іде гроза, от вже летить — не йде!
І перестали пташечки співати
І не помітиш руху вже ніде.
Комахи швидко в нірки полетіли,
І не гудуть над квітами джмелі.
Й метелики сховатись захотіли
І зараз тихо стало на Землі.
А в небі хмари! Не до тиші в небі!
Там блискавки і грім мечем трясе…
Тож не виходь із дому при потребі,
А почекай, поки затихне все.
Ну, а гроза скінчилася раптово,
Як почалась, так зразу й відпливла.
І сонечко всміхнулося чудово
Й послало море світла і тепла!

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Як придбати книгу?

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube