Дощ землю напоїв і свіжо стало,
А темні хмари вдалеч попливли.
От сонечко усіх нас привітало,
Щоб ми усміхнені і радісні були.
А в світі й справді стало веселіше,
Бо квіти розгорнули пелюстки,
Від сонця стало радісно й світліше,
І набубнявіли на гілочках бруньки,
Що скоро забуяють квіточками,
Заллють рожевим й білим всі сади.
Заповнять світ зеленими листками,
Тож милуватись у довкілля йди.
Від всього там одержиш насолоду,
Там все на добрі справи надихне.
Наповни серце світлом, йди в природу!
І щастячко тебе не омине.