Життя складне, усе не однозначне…
Згорають душі, кришаться серця…
Смертельно ранить слово необачне
І не доходить справа до кінця…
А жити в цьому світі якось треба,
І виживати треба кожну мить.
Та часом хочеться здійнятися до неба,
А як піднятись, як душа болить?
Тому потрібно все перебороти:
Образи, кривду, заздрість і слова…
Сміливості набратися й охоти,
Бо ти людина й поки ще жива
Іди сміливо, не зважай на скверни,
Вони були і будуть все життя.
В душі рости добра правдиві зерна
Й доводь початі справи до пуття.