Так швидко час летить, усе минає,
Нічого вічного в житті нема.
Ще зараз славне літечко палає,
А через трохи буде вже зима.
Усе летить: дитинство, юність, роки…
І в тебе посивіла голова.
Стають дедалі повільніші кроки,
Тихішають й мудрішають слова…
І знаєш, що нічого не вернути,
Хоч дуже хочеться, та все дарма.
Душа не може, що було, забути,
Але до нього вороття нема.
І треба жити, треба далі жити,
У цей чарівний дивосвіт іти.
Нові дороги і діла вершити
І, головне, себе в житті знайти.