Йду до дітей, а діти в укритті…
У нас війна гуде, не затихає…
Жахливі миті в кожному житті,
Й коли кінець війні — ніхто не знає.
Летять ракети та ідуть бої.
В будинки ворог цілить, нас вбиває.
А у садах співають солов’ї
І, коли тиша, то душа співає…
Бо йде весна цвітуть ліси й сади,
І аромат п’янкий летить повсюди…
А в Україні стільки скрізь біди…
Не можемо дихнуть на повні груди…
А діти вчаться, щоб іти в життя,
Ведуть пісні про доброту і тишу…
Яке чекає всіх нас майбуття?
Усі мовчать і вітерець не дише…