Ось день пішов на другу половину
І прояснилось. Вже дощу нема.
А в небі хтось ще залишив хмарину…
І скоро насуватиме пітьма,
Бо дуже рано стало вечоріти,
Хоч п’ять годин, та чорна нічка йде.
І місяць щось не хоче нам світити…
Не видно стежки, що у світ веде…
Тому до хати треба поспішати,
Бо там тепленько, книжка на столі…
І можна буде в тиші почитати,
Дізнатись про події на Землі.
Бо інформація нам всім важлива.
Таке життя. У нас гримить війна…
Тож прислухаємось, а чи не стало дива,
Що в мить якусь закінчиться вона…
А дива все нема… Коли ж це буде?
Так хочеться, щоб мирно в нас було…
Цієї миті всі чекають люди,
Щоб серце в нас від щастя зацвіло!
Щоб один одного ми всі вітали,
Із перемогою, що враз прийде!
Сміялися щасливо і співали…
Її ж нема. У нас війна іде.