Як же гарно проліска синіє,
Кольорові крокуси цвітуть.
І від щастя на душі весніє.
Квіти море радості несуть!
Я в садку їх стільки насадила,
Де лиш вільну місцинку знайшла.
У красі земній велика сила,
Що від квітів до людей прийшла…
Холоди були й земелька спала,
Скільки оком кинь — краси нема…
А весна земельку розбудила
Й від тепла пішла уже зима…
А натомість квіти! Всюди квіти!
І красою сповнене усе.
Хочеться сміятися й радіти,
Стільки радості весна несе!
І щодень нове щось розцвітає,
Та до сонця тягнеться, росте…
От весна! Чарівну силу має,
Сяє щиро сонце золоте!