Серпневий вечір, трохи холодніє,
Та й вдень не дуже жарко в нас було.
А вечір тихо зорі в небі сіє,
Щоб нам світліше на душі було.
Щоб ми злетіли у нові сузір’я
Й помріяти тихесенько могли.
Нас пригортає тихе надвечір’я…
Туману пасма білого лягли…
Серпневий вечір… Й зовсім темно стало,
Ніч обняла все чорними крильми
І колискову ніжно заспівала,
Що заспокоїлись і відпочили ми.