Осінній вечір. Затишно і тихо,
А тепло ж як… І вітерцю нема.
Здається, що заснуло в світі й лихо,
Спокійно, гарно… Я сиджу сама
І мрію, в темне небо поглядаю,
А вечір тиху пісеньку співа…
В душі своїй я мир і спокій маю
Й лягають на папір самі слова.
А теплий вечір ластиться під ноги,
Мов кошеня, й сідає по кутках.
Як добре, коли мимо йдуть тривоги,
Відсутні біди, ненависть і страх.
Як добре, що гармонія панує
В природі, в світі, в сім’ях і в серцях.
Вона лиш створює, ніколи не руйнує,
Їй невідоме навіть слово — жах.
Осінній вечір думи навіває,
Дрібненький дощик тихо капотить.
А вечір тихо пісеньку співає —
Це чарівна і надзвичайна мить.
Осінній вечір…