Ще холодно і сніг біліє,
Мороз не раз вночі скрипить.
А небо вдень, як цвіт, синіє,
Струмочок весело дзвенить.

А сонце промінці розкине,
То де вже снігові влежать!
Він всі горбочки враз покине —
І з них струмочки побіжать.

Земля парує, ніби дише.
А сонце землю пригорта.
Ген вітер браво пісню свище —
Весела пісня і проста!

Весні дорогу прочищає —
Це ж не така легенька річ!
Бурулька ввечері звисає —
Зима вертається на ніч...

І під кущем лягає спати,
Бо ж так стомилася вона.
А завтра їй іти-тікати,
Бо вже прийшла у край весна!