О, нелюди, та що ж ви наробили?
Чого до нас з війною ви прийшли?
По Україні скрізь тепер могили,
А ми так мирно й добре всі жили…
Із усмішкою сонечко стрічали,
Ранкову каву радісно пили.
Та на свою роботу поспішали,
Ми так щасливо й мирно всі жили.
А ви прийшли народ мій убивати,
Малих дітей, та рушите усе…
Такого ми не будемо прощати —
Орда російська всюди смерть несе.
Народе мій! Тож станьмо всі стіною,
Падлюк вбиваймо в місті і в селі,
Ми розквитаємось з проклятою ордою,
Щоб їх не стало на святій землі.
Ми виб’єм вас, щоб не лишилось й сліду,
Бо, де Росія, там завжди біда.
У вас нема ні совісті, ні стиду…
Тупа, на смерть приречена орда.