А ворогу не можна потурати
А ворогу не можна потурати,
Бо апетити в ворога страшні.
Він хоче нашу землю всю забрати
Й перемогти у цій страшній війні.
І нас рабами знову поробити,
Позбавити нас мови і життя.
Та зло над українцями вершити,
Щоб не було в нас мрій і майбуття.
Він хоче знову нас контролювати,
Щоб підневільні ми усі були.
Щоб на Росію стали працювати,
І у полоні ворога жили.
Тому не можна землю віддавати!
Ні клаптика! О! Боже, борони!
Бо він і далі буде нападати,
Бо нелюд цей — посланець Сатани,
Вселенське зло! Його збороти треба,
Щоб жити вільно в рідному краю.
Щоб сяяло над нами мирне небо,
Щоб долю мати гарну і свою.