Всім хочеться тепла: бджолі й пташині,
І котику, що гріється в дворі…
І звірам всім, рослинкам і людині,
Й метелику на гілочці вгорі.
Тому всі раді сонечку ясному,
Що навесні так ніжно пригріва,
Радіють щиро цвітові рясному,
Й природі всій, що швидко ожива.
Ну, а весна ще всім дає надію
На цвіт, на щастя, радість і красу.
Вона народжує любов і світлу мрію,
І я цю мрію в серденьку несу.
А мрію я про мир в моєму краю,
Про мир священний на усій землі.
Бо щастя більшого, як мир — немає!
Як мирне сонце на небеснім тлі,
Чарівні весни у ряснім цвітінні,
І щире сонце, що несе тепло.
А все купається у сонячнім промінні,
І манить всіх озерне літепло.