А війни — зло. Вони ламають долі,
З дітей маленьких роблять сироту.
Руйнують землю, палять хліб у полі,
І знищують у серці доброту.
Скрізь сіють чорну смерть і плач, і сльози.
Та люте зло, що раптом ожило.
А вороги несуть свої погрози,
І пропадає у серцях тепло…
Чорніє світ і не знайти розради,
Бо всюди холод, люди у журбі.
Годині тиші кожен дуже радий
Й шматочку хліба, що дадуть тобі...
Війна — це страшно. Це завжди трагічно.
Тут дуже страшно кожній стороні.
Та війни в нас ведуть народи вічно,
Не зрозуміти ну, ніяк мені…
Бо є ж слова, що можуть все сказати,
Є доброта і є душі тепло.
Тож війнами світ нащо руйнувати,
Щоб на Землі нічого не було?