У небі голубінь така безмежна,
Що хочеться летіти в височінь.
Краса повсюди чиста і бентежна.
І ще осіння стримана теплінь.
Бо сонечко уже не припікає,
Та гарно й тепло, хоч і листопад.
Ця осінь чарівна від нас тікає,
Й ніколи не повернеться назад.
Так хочеться побути в гарнім лісі,
Поки ще тепло й лист не весь злетів.
Та вже немає листя на горісі,
А під дубами — море жолудів.
Усе початок і кінець свій має…
В житті в нас неповторна кожна мить…
А вітер жовте листячко кружляє,
І з дерева останній лист летить…