А день до вечора вже поспішає,
Легенькі хмарки в синіх небесах…
А вітерець затих і не шмагає,
І спокій поселився у серцях…
Так стало тихо і лише дорога
Не замовкає вдень і цілу ніч.
Бо там живе надія і тривога.
А в хаті тепло, протопили піч
І теплий, ніжний дух пішов по хаті,
Та затишок розлився по кутках.
Хатинки наші на любов багаті
І на добро, що в думах і в серцях.
А надворі вже зовсім сутеніє,
Заходить темінь крізь вікно у дім.
Смеркає і усе довкіл німіє…
І загадка якась живе у цім…