Люблю життя. Та й як же не любити!
Люблю все, що оточує мене.
Велике щастя в цьому світі жити…
Й любити все чарівне і земне.…
Бо світ навколо — дивовижна казка,
У нім краси безмежна дивина.
Від сонечка тепло, любов і ласка,
А в небі голубінь ясна-ясна…
І вітерець легенько повіває,
І квіти в світ несуть всі кольори.
Над квітами метелик пролітає,
І гріються на сонечку двори…
В них дітвора весела і грайлива,
Скрізь сміх дитячий, музика, пісні.
І стільки всюди радості і дива,
А дні осінні теплі і ясні…
Бо осінь тільки-тільки почалася,
Й дарує нам чарівність і тепло.
Вона ще золотом не зайнялася…
Та літечко уже від нас пішло.
Тому і зелень зовсім інша стала,
Хоч жовтизна ще тільки де-не-де,
Туманами луги позастеляла,
Пташок співучих вже нема ніде…
Та я люблю оце осіннє диво,
Бо тихо й гарно в кожному саду…
І спокій всюди, й дуже ще красиво…
А я по осені і по життю іду…