А до весни не так уже й багато
А до весни не так уже й багато,
Ще кілька тижнів — і вона прийде,
Розтоплювати буде сніг завзято
І перші квіти людям приведе.
А зараз снігом все навкруг покрите
І льодом закував мороз річки.
Довкілля всім вітрам поки відкрите,
З горбочків не побігли потічки.
Бо ще зима свої права диктує,
Вона господарка в природі навкруги,
В хатах на шибці ласиці малює
Й від снігу білі в річки береги.
Вона сичить, виблискує, панує,
Бо час ще не скінчився, не пора…
Хоч і наближення весни вже чує,
Та ще не йде ні з лісу, ні з двора.
А дужче допікає холодами —
Повинна довести усім своє!
Кружляє ще сніжинками над нами,
То часом крижаним дощем проллє.
Та все початок і кінець свій має,
Зима і літо, холод і тепло…
Тож час зими нарешті вже стікає
І сонечко всміхнулось,. Ожило!