А доброта, як сонце на світанку —
Освітлює і зігріває все.
І цілий світ в прозорому серпанку
Тепло і добрість у собі несе.

І так приємно радість відчувати,
І дотик ніжний сонечка згори.
І хочеться всю землю обійняти,
Бо щастя всюди, що не говори.

А світ чарівний й стільки в ньому дива —
Воно десь поміж квітами снує…
А знаєте… Я у житті щаслива,
Бо доброта в моєму серці є.

У серце промінцем вона влилася,
Краплинкою тендітної роси,
І від Землі мені передалася,
Від тої незбагненної краси,

Що гріє душу, жити надихає,
Ніколи збайдужіти не дає.
І хай вона ніколи не згасає,
З джерел земних хай завжди силу п’є.