Чекаю дощику… Не тільки я чекаю,
А й все навколо мліє від жари…
Я у хмаринок дощику благаю
Ранкової й вечірньої пори…
А дощ затявся й падати не хоче
І у хмаринці вдалечінь пливе.
Його промінчик сонечка лоскоче
І дощ чудово в небесах живе.
А на землі все дощику благає,
І квіточка, і ягідка, й бджола…
Й травичка, що на стежці засихає,
І квіточка, що тільки зацвіла…
Тож, дощику! із хмар своїх спустися
І дай напитись вволю, досхочу!
На землю із небес візьми й пролийся,
Бо все насправді спрагло без дощу!