От за віконцем дощик стукотить,
А в хаті тепло, затишно і тихо.
Чарівна просто, дивовижна мить,
Яка несе душевний спокій, втіху.
А дощ то стукотить, то рівно йде
Міняє власні ритми щохвилини.
Якусь чарівну музику веде,
Спокійну й тиху, милу для людини…
Я прислухаюся до музики дощу,
Під це звучання мріяти приємно.
Дивлюся у рябе вікно й мовчу,
А дощ мені шепоче щось таємне…