Негода надворі: гримить, блискає,
Ще з ночі дощик перемінний йде.
В природі часто влітку так буває,
Як небо в хмарах й сонечка — ніде…
Та зараз дощик щедро поливає,
Й сказать «спасибі» хочеться йому.
Бо часом сумно без дощу буває.
Й чого частіше він не йде? Чому?
Люблю як дощ, а в хаті тихо й чисто
І пахне стравою, є затишок й тепло.
Приходять гарні вісті урочисто…
От більше б перемог у нас було!
Так орків хочеться з землі прогнати,
Щоб зникла ненависть, біда і зло.
А щастя повернулося до хати
І принесло нам радість і тепло.
А дощик знову сили набирає
І поливає навкруги усе.
Й свої цікаві ритми витинає,
Та рівновагу для душі несе.