А дощик йшов весняно, потихеньку
Та й тепло, дуже хороше було.
Він сніг лизав, неначе карамельку
І дарував усім своє тепло.
Тож вилізли підсніжники біленькі
І крокуси прокинулись малі.
А вітер ніс удаль хмарки легенькі,
З них дощики лилися до землі,
Щоб завесніло все і звеселіло
В людини щире серце від весни.
Від сонечка все зразу заіскрило
І світ зробився гарний і ясний.