А дощик ранок розбудив,
Застукав дзвінко у віконце.
Всю землю радісно умив
Й підняв у небо ясне сонце.
Та сонце тільки піднялось,
Його враз хмари заступили.
І посіріло враз чогось,
А хмари дужче потемніли.
І загриміло десь здаля,
Дощем сильніше сипонуло.
Зраділа дощику земля,
І тихо вітерцем війнуло…
А ранок лагідний такий,
Так ніжно-ніжно і тепленько.
Знов накрапає дощ легкий,
На землю падає м’якеньку.