А життя, ну таке закручене,
Тільки глянь, подивись, дивись.
Тіло зболене, тіло змучене,
А душа сміло рветься ввись.
І живе вона тими злетами,
Ловить кожну щасливу мить.
Над лісами, лугами, заметами...
Я щаслива, бо можу жить.