А за вікнами п’янка весна квітує.
Щире сонце, ніжне сонце у вікні.
І душа кудись за птахами мандрує.
Зайчик сонячний стрибає на стіні...

Теореми так далеко і завдання.
Ручка пише перший вірш на папірці.
Бо у серденько закралося кохання...
Зайчик сонячний стрибає на руці...

Як же хочеться у небо полетіти,
Розчинитися в промінні, у піснях.
У коханні у найпершому згоріти.
Зайчик сонячний стрибає у серцях...

Довгожданного дзвінка усе немає.
А урок цей безконечний, як у сні.
Та душа чарівно й радісно співає.
Зайчик сонячний стрибає на стіні...