А за вікном дощить... Така негода...
І вітер завиває в димарі...
Виходити не хочеться, а шкода,
Бо квіти зацвіли в моїм дворі.
І хочеться їх сфотографувати,
Та вийти як, коли така сльота...
Тож доведеться трохи почекати,
Як стихне ця погода непроста...
Та й книжка жде і можна й почитати,
Новини подивитись чи кіно...
Чи щось хороше людям написати,
Про що уже хотілося давно...
А вітер грізно між гілками свище,
Дощ дріботить шалено у шибки...
В дворі не холод — просто холодище...
Тож все у світі якось навпаки...
Бо ж календар на весну повертає,
І хочеться нам сонечка й тепла.
А холод тут, вітрисько завиває,
Хоч на тепло надія вже була...
Бо ж квіточки до неба потяглися,
Як сонечко засяяло згори...
Вже виповзати і жучки взялися
З тепленької зимової нори...
Та враз зупинка — сонечка немає
І холод повернувся та дощі...
І нірка знову комашню ховає...
Тож всі до неї заповзли мерщій.