А за вікном дощить… Така негода…
І вітер завиває в димарі…
Виходити не хочеться, а шкода,
Бо квіти зацвіли в моїм дворі.
І хочеться їх сфотографувати,
Та вийти як, коли така сльота…
Тож доведеться трохи почекати,
Як стихне ця погода непроста…
Та й книжка жде і можна й почитати,
Новини подивитись чи кіно…
Чи щось хороше людям написати,
Про що уже хотілося давно…
А вітер грізно між гілками свище,
Дощ дріботить шалено у шибки…
В дворі не холод — просто холодище…
Тож все у світі якось навпаки…
Бо ж календар на весну повертає,
І хочеться нам сонечка й тепла.
А холод тут, вітрисько завиває,
Хоч на тепло надія вже була…
Бо ж квіточки до неба потяглися,
Як сонечко засяяло згори…
Вже виповзати і жучки взялися
З тепленької зимової нори…
Та враз зупинка — сонечка немає
І холод повернувся та дощі…
І нірка знову комашню ховає…
Тож всі до неї заповзли мерщій.