Дивлюся вдаль, а за вікном січе
І льодяними кульками жбурляє.
Мороз хоч і не дуже то й пече,
Та дощ на ньому миттю замерзає.
І не ступити — слизько так стає,
Що ковзани вже точно можна брати.
От у зими які моменти є…
Тепер катання можна починати!
А день сіріє… Хмари в небесах…
І сонечко з-за них не проглядає.
Та все одно така навкруг краса,
Що лиш байдужий це не помічає.