А за вікном легкий сніжок, мов диво,
Злітає з неба й лине на поріг…
Так романтично, ніжно і красиво,
Ну, що здається в тому? Просто сніг…

А в серці спогад давній оживає,
І мрія, що чарівною була.
А за вікном біленький сніг літає,
І я у юність знову попливла…

Там весело було і романтично,
Чогось чекало серденько завжди.
Ми зустрічали рік Новий незвично,
Ніхто не знав, розійдемось куди…

Здавалось вічно будем молодими,
А зрілість, старість — це ж бо не про нас.
То ж ми були наївними такими…
Все на свої місця розставив час.

Від тих часів лиш спогади, як казка,
Та й то не завжди, а вряди-годи…
Летить сніжок, а в нім зимова ласка,
Що стане враз краплинкою води

Від подиху, і від тепла людини,
І увірветься казка, відпливе…
А спогад в далечінь далеку лине,
То знову повертається й живе…

Летить сніжок легкий, неначе диво,
І рік Новий наблизився до нас.
Надворі романтично і красиво
В передсвятковий, новорічний час.