А знаєте, як хочеться весни
У сніжну пору, як сніжить і віє…
А поки що вона приходить в сни,
І розквітає квіткою надія…
А поки що під заметіль зими
Іду по місту і чомусь радію.
А снігу ж нанесло за ворітьми,
Від нього нині все довкіл світліє.
А сніг летить і не перестає,
Чарівно так і дуже тихо всюди.
І магія у цьому справжня є,
Бо йдуть замріяні і світлі люди.
І я іду та мрію про весну,
Як все заквітне і зазеленіє.
І буде тепло в пору осяйну,
То ж на душі уже тепер весніє,
Хоч білий сніг летить собі, летить
І спокій, тишу в серце навіває.
Іду і думаю, що це чарівна мить,
А сніг цей дивну силу має…