А зовсім скоро прийде вже Покрова,
Ніщо не вічне в нашому житті.
Позолотіла гілочка вербова,
Покрились жовтим листячком путі.
Бо це вже жовтень. І прийшов він вчасно,
Хоч все ще тепло, радуємось ми…
Хоч небо синє, світить сонце ясно,
Та кожен день все ближче до зими.
А в нас війна, на серці неспокійно,
Бо гинуть наші люди на війні…
О! Матір Божа, захисти надійно,
Накрий покровом хлопців вдалині,
На тому фронті, де ревуть гармати,
Щоб стали всі невидимі вони.
Вони ж бо там, щоб край свій захищати,
І не хотів ніхто із них війни…
О, матір Божа, захисти, благаю,
Там наші кращі донечки й сини.
Вони стоять всі на переднім краю,
Щоб на Землі не знали більш війни…
Накрий покровом, дай їм щастя жити,
Від куль ворожих вчасно захисти…
Щоб всі могли радіти і любити,
Помилуй нас усіх й за все прости.