А зранку дощ осінній накрапає,
Похмуро й сіро-сіро надворі.
Вже й листячка на дереві немає,
І плачуть темні хмари угорі.
Холодний вітер різко повіває
І, навіть, не цвіркочуть горобці.
Осінній дощ калюжі наливає
Й стрибає по наповненій ріці.
І на вербі вже майже голі віти
Спустилися до самої води.
Вже одцвіли останні диво-квіти
Й тепло не скоро вернеться сюди.
Прийде зима і холодніше стане,
Мороз всю землю-матінку скує…
Та осінь ще останню пісню тягне…
Все йде, як треба. Кожному своє…