А зранку дощик весняний
Летить, постукує в віконце.
Він то сильніший, то легкий
І хмароньки закрили сонце.
Ще й прохолодою несе,
Не так, як вчора пригріває.
Та радує мене усе…
Лиш навесні таке буває,
Що й дощ по вікнах стукотить,
Холодний вітер налітає,
А серцю радісна ця мить
Й душа у захваті співає.
Бо вже весна у край прийшла,
Земля од цвіту забуяла.
Нам диво-чари принесла
Й чарівним співом зазвучала.