А кажуть, що у лікаря робота
Хороша, чиста… В білому завжди!
Детально ж гляньте, коли є охота…
В ній море бруду, горя і біди,
Що вистачить надовго й набагато,
Й романтики та чистоти — катма…
І лише зрідка на душі в них свято,
Як відступає смерть, страшна пітьма
Й людина враз одужує, ясніє
І на своїх ногах з лікарні йде…
Буває й так, що світ від сліз темніє
І з цим не зладити нікому і ніде.
А лікар робить все, що ще можливо,
І день, і ніч в лікарні на посту.
І творить навіть через силу диво,
Вирішує задачку непросту.
Та він не Бог, не все йому під силу,
Хоч крутиться, як білка в колесі,
І за життя він бореться щосили,
А всюди біль, проблеми, муки всі.
А він людина, як і всі ми люди,
І не всесильна, а така ж слабка.
Та біль за інших розриває груди,
Така робота в лікаря — важка.
І медсестрички — диво-чарівниці,
Постійно в русі — всім потрібно все!
Як бджілоньки, невтомні трудівниці…
Усіх їх це життя кудись несе.
Тому на все дивіться з добротою,
Цінуйте тих, хто вам любов несе.
Ми всі йдемо дорогою одною,
Тому хай вас гординя не трясе,
А медикам вклонімося доземно,
Бо це їх вибір, кредо їх життя.
Подякуймо усім їм поіменно,
Щоб до життя було в нас вороття.