Складне життя… А зараз ще складніше,
Бо скрізь чигає смерть, розруха, біль
І лихо всіх придушує сильніше,
Страх визирає просто звідусіль.
Й сховатись ніде, скрізь біда чигає,
Бомблять будинки, школи, все підряд…
Ракета кожна смерть в собі ховає
І плаче гірко рідне поле й сад…
Бо все живе в природі жити хоче:
І пташка, й бджілка, деревце й жучок…
Джерельце, що під коренем воркоче,
Й маленький дивовижний світлячок…
І люди жити хочуть в тиші, в мирі,
Радіти сонцю і легким вітрам.
Ми з усіма були і добрі, й щирі,
А от війна на долю впала нам.
І не стихає, ні… Не замовкає,
А все руйнує, нищить і громить…
Й коли закінчиться ніхто не знає,
А кожен з нас хотів у мирі жить…