А кожну мить любити й шанувати
Цінуй життя! У нас воно одне
І іншого ніколи вже не буде.
Та й це, що є, так скоро промайне…
Але цього не розуміють люди.
Тому живуть, мов житимуть віки,
Мов краю і кінця життя немає…
Й світити вічно будуть їм зірки.
Так думають… Але життя минає
Й проходить все, бо час летить собі,
Так швидко-швидко, що й не зупинити…
І ось вже старість схилена в журбі…
А думалось, що вічно будеш жити…
Тому цінуй миттєвості життя,
І кожен порух, що воно дарує.
Співай, люби до самозабуття!
І хай воно у радості вирує!
Неси у білий світ своє тепло,
Дивуйся і захоплюйся щомиті,
Щоб поруч тебе добре всім було,
Цвіти трояндою чарівною у світі!
Неси усім любов свою святу
І добрість, та повагу, і натхнення!
І пам’ятай цю істину просту —
Від Бога маєш ти благословення!
Бо він подарував тобі життя,
А ти його повинен цінувати!
Не тринькати без думки й каяття,
А кожну мить любити й шанувати.