А листопад вже до кінця іде
І повернув на другу половину.
Він за собою дощики веде
І сивим хмарам тим немає спину.
Вони пливуть у небі без кінця,
І сонечко з-за них не проглядає.
Тож сумом нам наповнює серця,
Бо краю і кінця хмаркам немає.
А дні короткі й віють холоди,
І холодніше ще стає ночами…
Зима вже наближається сюди
І скоро вистелить усе снігами.
Та поки дощ іде собі та йде,
Розвішує на гілочках намисто…
І синього вгорі нема ніде,
А сірим замальовано все чисто.
Такий в нас листопад… Пора така…
За сонечком вже скучило серденько.
А за вікном негода і сльота,
Та в хаті затишно усім й тепленько…