Надія Красоткіна

Осінній день… Приємно сонце гріє.
Зайде за хмару — холод настає…
А листя все жовтіє і рудіє,
І вітерець у гіллі виграє
Й знімає листя, вгору піднімає,
Щоб політало в синіх небесах.
І з ним про щось тихенько розмовляє,
Та розсипає потім по стежках.
І при дорозі листячко збирає,
І розкидає щедро по ріці…
Воно собі пливе… Куди — не знає…
Тримаю й я листочок у руці
Й красі осінній зазвичай радію,
Бо гарно всюди… Різні кольори…
Й розказую про осінь, як умію,
Й ловлю тепленькі промені згори…