Чарівний світ… Сніги блищать у сонці,
А в небі і глибінь, й голубизна.
Морозні квіти на моїм віконці.
А днина нині світла і ясна.
Така зима у нас господарює,
Багато снігу… Справжня дивина.
А по річках мороз собі простує
І річку сковує… Хоч, правда, не до дна.
До дна й не можна, там живі створіння:
І риби, й раки і жучки малі…
А сніг повсюди — це, таки, везіння,
Кататись можна всюди по землі!
А особливо з гірки як чудово,
На санки сядеш і лети! Лети!
На серці квітне радість веселкова
Й перед тобою — чарівні світи!
І ти влітаєш в кучугуру снігу,
Усе таке казкове й чарівне!
Летиш на швидкості усій, з розбігу,
А сніг на тебе холодом сипне.
І ти вже сніговик, неначе з казки,
Навколо сміх веселий, чудеса!
І в тому, що упав — нема поразки!
А лише радість, щастя і краса!