А люди, наче квіти серед поля.
Ростуть всі разом й кожен по собі.
У кожної людини власна доля
І завжди всі у вічній боротьбі.
У Юлі також доленька цікава,
В Німеччині народжена вона.
Росла вона допитлива і жвава,
Хороша, добра, щира і ясна.
І вчитись дуже дівчинка любила,
Аж дві освіти згодом здобула.
Світ підкорити на віку хотіла,
Тому і наполеглива була.
Тож, хто іде, той завжди досягає
Того, що прагне. Так завжди було.
А зараз і сім’ю хорошу має
І доні віддає своє тепло,
І з чоловіком в парі. Все в них гарно,
Любов і мир, на спільному путі.
Тож 40 літ для Юлечки не марно,
Як мить одна пролинули в житті.
Сьогодні — 40! Це ж квадратна дата!
Хай два рази ще сорок літ пройде!
Ну, а душа і юна, і крилата
До щастя й сонця Юлечку веде!
Здоров’я зичу й чарівної долі,
Ти ж як і всі — у вічній боротьбі.
Ми всі, неначе квіти серед поля…
Мов разом, але кожен по собі.