А літечко взяло і відлетіло
А літечко взяло і відлетіло,
Покинуло усе і всіх нараз.
На клумбах квіточками відгоріло,
Прийшла пора. То ж відлітати час.
І осінь тихо стала на порозі,
Така гаряча, світла, осяйна.
То ж вересень тепер уже в дорозі,
Ще днина довга, гарна і ясна.
Та нічка холодніша трохи стала,
І довше зорі світять в небесах.
То ж змін в природі відбулось чимало,
І більше суму якось у піснях.
Бо це вже осінь і пташок немає,
Що радували піснею серця.
І це вже осінь шлях свій починає,
Приноситиме зміни до кінця…
А я втішаюсь, осені радію,
Бо все люблю: і день, і кожну мить…
Душею й серцем від краси світлію,
Бо маю щастя на землі цій жить.