А літечко до краю підступає,
Вже зовсім скоро в вирій полетить.
Вже зовсім скоро… Я це знаю, знаю,
Та хочеться продовжити цю мить,
Таку тепленьку, гарну, дивовижну,
Що тішила нам душу і серця.
Чарівну літню пору світлу й ніжну
І хочеться, щоб не було кінця
Красі і щастю. Але все минає…
То ж час не зупинити і на мить.
Краса, літа і літо відступає,
Роса сльозою на квітках блищить…