Вечірнє сонечко на захід попливло
І стих вітрець, так стало тихо-тихо.
А як же дуже гаряче удень було.
Та все стихає… От заснуло б лихо
І та страшна війна пішла б від нас уже
Й прийшла до нас жадана перемога…
Невже війна ще не закінчиться, невже?
Чого така важка у нас дорога?
А так же хочеться нам миру й тишини
І щоб тривоги більше не лунали,
Щоб в щасті усміхались донечки й сини
Й пісні чарівні про любов співали.
А вечір тихо б розсипав нам зірочки,
І ми б у мріях до зірок летіли…
Та нині в Україні лиш свічки, свічки…
А ми так жити в тишині хотіли…