А надворі дощить і не вгаває,
Хоч незабаром рік Новий.
Морозу й снігу все немає,
Калюжі скрізь — слід дощовий.
І цілий день щось темнувато,
Неначе вечір, а не день.
А дощ січе й січе завзято
І на душі нема пісень,
Бо якось сумно і тривожно,
І настрій теж кудись пропав.
Кудись піти, напевно, можна,
Якби ж то дощик перестав.
Та він хлюпоче без зупинки,
Куди підеш, як все плющить…
На склі поблискують краплинки…
То ж треба дощ цей пережить.