А нам би зараз про любов співати
У світлих мріях до зірок летіти.
А нам би всім на крилах мрій літати
І дуже гарно всім у світі жити.
Та й так було б, якби жили ми в мирі,
Могли б нові планети відкривати.
Якби були сусіди добрі й щирі,
І ми могли б від них біди не знати.
Але війна всі плани зруйнувала,
Безжально знищила міста і села.
У нас усе найкраще відібрала…
Така ото картина невесела.
Нам треба рідний край свій захистити,
Свою домівку і свою родину.
Без неньки України нам не жити,
Нам треба мати мову солов’їну,
Свої озерця, і ліси, й садочки,
Свою традиції і хліб на рушникові,
І вишиванки, для дівчат віночки
Й пісні чарівні, й голоси чудові.
А ще нам треба сильну віру мати,
Що перемога вже не за горами!
Всю силу, міць і волю об’єднати
Й тоді засяє зірочка над нами!
І перемога прийде, наче сонце!
І мир та щастя людям подарує.
Промінчиком загляне у віконце
І кожне серце радість цю відчує.