Постійний стрес… Хоч і війна здалека,
Не так, як в Києві чи в Харкові гримить.
Але і тут у нас життя — рулетка,
Бо можна втратити його за мить.
Та й на війні герої, наші діти…
Й за них душа здригається й болить…
Нема й години просто порадіти…
То ж як спокійно в цьому світі жить?
Коли війна іде, не затихає,
І серце плаче, бо земля дрижить…
Яка біда сьогодні в нашім краю…
А ми хотіли з усіма дружить.
Та не судилось, що зі світом стало?
Війна спалахує то тут, то там…
А нам для щастя треба зовсім мало,
Лиш мир і спокій селам і містам…
Лише світанки тихі, променисті,
На травах роси і весняний цвіт…
Та голоси пташок чарівні, чисті,
Без війн і горя веселковий світ…