Канікулам кінець і скоро школа
Покличе нас в дитинство золоте.
І поведе в світ знань, за виднокола.
А в школі все чудове і просте:
Знайомі й друзі, та дзвінки, уроки,
Перерви довгождані і ясні…
До знань великих наші перші кроки,
Свята чудові і дзвінкі пісні…
У школі щастя і найперше диво
Та перемоги, що до нас прийшли.
Ми почувались тут завжди щасливо,
У школі ми господарі були.
Але війна дитинство зруйнувала,
Спалила школу й мрію назавжди…
І сміх щасливий від дітей забрала,
Та додала всім горя і біди…
А ми так мріяли зайти до класу,
Де нам всміхалось сонечко ясне.
Де зайчик сонячний на дошці часом
Стрибав й розвіював усе сумне…
Було у школі добре і безпечно,
Ми тут учились, весело жили…
На крилах мрій летіли безконечно,
Ми учнями у школі цій були…
Але війна усе у нас забрала
І світ зчорнів без миру і тепла…
А наша школа щастям вигравала,
Вона найкраща кожному була…