А небо грає диво-кольорами,
Удень на ньому сонечко й хмарки,
Вночі нас заворожує зірками,
Там є безмежність, чорні є дірки…
І все таке далеке і величне,
Непізнане людьми і чарівне…
І для людського розуму незвичне,
Незрозуміле, зовсім неземне…
А на землі і затишно, й привітно,
Тут для людини все потрібне є.
Вода, повітря, все довкола квітне,
Все для людини рідне і своє…
А космос манить, в казку закликає,
Тривожить душу, зваблює серця.
По краплі таємниці відкриває,
Та чи колись відкриє до кінця?..